В 1996 році General Motors виплатила $150 мільйони американцеві Харді, який вилетів при аварії через лобове скло “Блейзера”, хоча був не пристебнутий і до того ж п’яний. У 1997 році жюрі присяжних Кареон-ситі зобов’язало виплатити $153,2 млн.
подружжю Уайт, коли з’ясувалося, що у вантажівки Ford, що переїхала їх трирічного сина, була несправна гальмівна система парковки. З цієї суми $2,3 млн. були присуджені як реальний збиток, і $150,9 млн. – компенсації морального збитку. До речі, через місяць після смерті малюка компанія Ford відкликала 884 тисячі автомобілів для ремонту несправності гальмівного механізму.
У 1999 році суд Лос-Анджелеса присудив шістьом громадянам, що постраждали при аварії “Шевроле Малібу”, компенсацію у розмірі $4,9 мільярдів! А як же у нас, на російських просторах? Не дуже-то у нас, панове. Ось один характерний випадок, фактам якого автор цієї статті отримав і документальне підтвердження.
Колишній капітан молодіжної збірної СРСР по важкій атлетиці, призер чемпіонатів Європи, Радянського Союзу і України Сергій Коваленко (той самий, що після успішних занять спортом успішно займався бізнесом) 6 березня 1998 року купив (до речі, першим на Україні) по спеціальному замовленню автомобіль Vоlvo C70 coupe. І ось – аварія.
Намагався обійти перешкоду на слизькій дорозі, машину понесло, вона ударилася об дерево і перекинулася. Жодна зі встановлених систем безпеки не спрацювала. Наслідки – важка черепно-мозкова травма з ускладненнями, деформація грудної клітки і інше.
Чотири місяці в реанімаційному відділенні обласної лікарні під спостереженням головного нейрохірурга Криму, до цього дня постійні стаціонарні лікування і реабілітаційні заходи. Це спричинило і цілком передбачені наслідки: непрацездатність, втрату сім’ї, своєї фірми і неможливість роботи над докторською дисертацією.
Після аварії Коваленко, зрозуміло, виконав формальні дії – поінформував Viking Motors (ділера, що продав автомобіль) і її головну фірму в Швеції Volvo Car International AB про подію, підкресливши факт явної несправності подушок безпеки. Почалося розслідування, проведено три судові експертизи: 1.
Судово-медична в Київському міському бюро судмедекспертизи Міністерства охорони здоров’я України. Коваленко привласнена інвалідність II групи. 2. Судовий-технічна в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України. Визначена наявність фронтального удару, високій залишковій швидкості на момент удару.
Підтверджена наявність умов для спрацьовування подушок безпеки і наявність несправностей в системі. 3. Сумісна судово-медична і судовий-технічна в Киевськоо міським бюро судмедекспертизи Міністерства охорони здоров’я України. Винесена ухвала, що при якісному і своєчасному спрацьовуванні засобів пасивної безпеки автомобіля Volvo C70 coupe пошкоджень можна було уникнути.
Сергій ще до суду неодноразово намагався якось домовитися з обома фірмами, але безрезультатно. Тоді він подав позов до суду Залізничного району м. Сімферополя. Позов заявлений на значну для України суму – $70 млн. З них $20 млн. – сума матеріальної компенсації. Це він заробив би (виходячи з його минулих доходів) до пенсійного віку. $50 млн. – матеріальна компенсація.
А досудові “переговори” виглядали таким чином. Швеція на послання, відправлені через кур’єрську пошту DHL, не реагувала взагалі. Тоді Сергій звернувся в компанію Ford, яка є фактичним власником Volvo, але і звідти – “ні слуху, ні духу”. Хоча Сергію і його юридичному консультантові був викладений урок їх “демократії”, але не офіційно, а так, “дружньо”.
Коли вже було підтверджено право потерпілого на претензії, і Сергій з юристом збиралися в Штати, посольство США раптом відмовило у візі. Обом. Без оголошення причин. Відзначимо, що всі рідні юриста, включаючи батька, живуть в Штатах, мають американське громадянство, і департамент Теннесі двічі підтверджував запрошення. Услід за Швецією і “Ford” ніяк офіційно не відреагував на звернення Коваленко.
А ось неофіційно. На початку осені 2000 р. в Києві виявляє свою присутність філіал дуже могутньої адвокатської фірми “BAKER&MCKENZIE”, що представляє інтереси “Ford” на всіх континентах. Представник цієї фірми неофіційно зустрічається з юридичним консультантом Коваленко і пропонує припинити юридичні дії на території США проти “Ford”.
Інакше, у його американських родичів (до речі, що мають відношення до виборної компанії Al Gora) виникнуть труднощі, перш за все – політичного характеру. А за згоду пропонує $50 тис. При цьому чесно повідомляє, що це саме “BAKER&MCKENZIE”, а значить і “Ford”, не дають хлоп’ятам візу, і взагалі гарантують повний крах їх протистояння.
Ну, що ж, Volvo і Ford ясно показують, що Коваленко (а з ним і всі інші українці, білоруси, росіяни і ін.) – “не свій” споживач. Всі ми для амбітних американських ділків – люди “третього сорту”. Отже, вибираючи собі новий автомобіль, враховуйте це, високошановні співвітчизники.